- тремтіти
- -мчу́, -мти́ш, недок.1) Трястися від холоду, страху, слабості, хвилювання тощо; дрижати (у 1 знач.). || чим.2) перев. 3 ос. Трястися, коливатися, хитатися від чого-небудь. || Мигтіти, мерехтіти (про світло, вогонь і т. ін.). || Коливатися, дрижати (про нагріте повітря). || Переривчасто, нерівно звучати. || перен. Виражатись, виявлятись у чомусь, на чомусь і т. ін. (про почуття, переживання). || перен. Буяти, вирувати. || перен. Ледве помітно проявлятися; тліти.3) перен. Відчувати страх, боязнь перед ким-, чим-небудь, боятися, побоюватися когось, чогось. || за кого – що. Турбуватися, переживати за себе, за чиюсь долю, чиєсь життя. || над ким. Оберігати, стерегти когось від неприємностей, лиха, хвороб; побиватися за кимось. || над чим. Боятися втратити щось. || над чим. Ощадливо витрачати, споживати щось; скупитися. || за ким. Бути дуже прив'язаним до когось, любити когось; бажати постійно бути з кимось.4) перев. з част. аж, перен., розм. Дуже хотіти самому зробити що-небудь, взяти участь у чомусь. || Прагнути до чогось, із нетерпінням ждати чогось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.